УКРАЇНА
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ
ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ СВІТЛОВОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №7
СВІТЛОВОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
|
|
Хімічна
освіта в умовах сьогодення
ТВОРЧА
МАЙСТРЕРНЯ
Підготувала:
вчитель хімії Троян О.О
Хімія як природнича наука є частиною духовної і матеріальної культури
людства, а хімічна освіта – невідокремною складовою загальної культури
особистості, яка живе, навчається, працює, творить в умовах використання
високих технологій, змушена протистояти екологічним ризикам, зазнає різнобічних
упливів інформації. Хімічні знання створюють підґрунтя реалістичного ставлення
до навколишнього світу, в якому значне місце посідає взаємодія людини і
речовини, сприяють розкриттю таємниць живого через пізнання процесів
життєдіяльності організмів на молекулярному рівні.
Згідно з метою освітньої галузі «Природознавство» та її хімічного
компонента, визначеною в новій редакції Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти, навчання хімії в школі спрямовується на розвиток засобами предмета особистості учнів,
формування їхньої загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного
стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок. У
зв’язку з цим ставляться такі завдання навчання хімії в основній школі:
·
опанувати
наукову хімічну термінологію, науковий зміст основних хімічних понять, законів;
·
формувати
уявлення про методи хімічної науки;
·
розкрити
роль хімічних знань у поясненні природи речовин і суті хімічних явищ; значення
хімії в житті людини;
·
сприяти
застосуванню хімічних знань на практиці;
·
формувати
ключові компетентності учня, його екологічну культуру, навички безпечного
поводження з речовинами;
·
розвивати
здатність до самоосвіти;
·
розвивати
експериментальні уміння;
·
виробляти
критичне ставлення до інформації хімічного характеру;
·
створити
підґрунтя для подальшого навчання хімії у старшій школі.
Зміст матеріалу має чітке спрямування на збереження довкілля і здоров’я
людини завдяки увазі до проблем чистоти повітря і води, вивченню біологічної
ролі кисню, озону, води, розчинів, окисно-відновних реакцій, основних
неорганічних і органічних речовин, згубної дії алкоголю.
Вивчення хімії потребує раціонального застосування способів дій, засобів і
методів навчання. Організації навчання хімії сприятиме використання перевірених
шкільною практикою групової роботи,
проблемного навчання, дидактичних ігор, тренінгових занять. У сучасних умовах
важливим методичним орієнтиром є формування в учнів уміння вчитись і його
реалізація в самостійній навчальній діяльності. Пріоритетний вибір методики
навчання належить учителеві.
Важливим джерелом знань, засобом створення проблемних ситуацій, закріплення
та перевірки засвоєння навчального матеріалу, розвитку мислення,
спостережливості та допитливості є хімічний експеримент і розв’язування задач.
Тому в програмі до кожної теми вказано види хімічного експерименту й типи
розрахункових задач, а також передбачено досліди, які можна виконувати в
домашніх умовах під наглядом батьків.
Ефективність засвоєння знань можна підвищити завдяки застосуванню сучасних
інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Вони сприяють активізації
пізнавальної діяльності учнів, розвитку їхньої самостійності в опануванні
знань, формуванню ключових компетентностей, посиленню позитивної мотивації
навчання. Засоби на електронних носіях дають змогу унаочнити навчальний зміст,
зокрема той, що стосується внутрішньої будови речовин чи хімічних процесів,
недоступних для спостереження в умовах шкільної лабораторії.
У програмі не лише визначено зміст навчального матеріалу, а й сформульовано
основні вимоги до навчальних досягнень учнів з кожної теми. У цих вимогах
опосередковано відбито ключові компетентності учнів через способи дій на різних
пізнавальних рівнях: учень називає, наводить приклади, описує (початковий
рівень, розпізнавання); розрізняє, ілюструє, складає формули і рівняння, наводить
означення (середній рівень, розуміння); пояснює, обчислює, характеризує,
класифікує, використовує, робить висновки (достатній рівень, уміння і навички);
обґрунтовує, аналізує, прогнозує, встановлює зв’язки, висловлює судження,
оцінює (високий рівень, перенесення знань).
Перелік вимог зорієнтує вчителя на досягнення мети навчання за кожною темою
програми, полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити
адекватні методичні підходи до проведення навчальних занять, поточного й тематичного
оцінювання.
