Розвиток  творчих здібностей на уроках хімії

В умовах посиленого росту об”єму інформації, що поступає, через швидкі зміни в інформаційному світі, певні знання швидко "старіють" і стають непридатними для прогресивного застосування. В суспільстві виникає потреба в особистостях, здатних до самореалізації, до саморозвитку, в людях, які мають нестандартне мислення, які можуть внести нову якість у соціальне і виробниче життя, у культуру народу. Тому проблема пошуку і навчання обдарованих дітей викликає гострий інтерес. Креативна освіта відходить від механічного перенесення знань, а за основу взята пошукова діяльність учнів, що ідуть шляхами наукового дослідження до встановлення фактів, формування проблем, гіпотез і аж до вирішення їх і пояснення. Креативна педагогіка прагне ненастирливо, вміло направляти розвиток талановитих дітей, надати їм можливість повною мірою розкрити та реалізувати свої здібності. Система креативної хімічної освіти спрямована на формування творчого мислення всіх учнів, розвиток їх інтелектуальних здібностей які мають першорядне значення для оволодіння знаннями і вміннями в різних галузях науки. Креативна освіта перетворює засвоєння знань умінь на захоплюючу мандрівку, пригоду, яка пов’язана з розкриттям секретів речовини, природи світу в цілому. Практичну цінність, значущість здобутих у дослідженнях знань учні усвідомлюють, застосовуючи їх для проектування технологій виробництва. Креативна педагогіка включає: 1.                              Позитивний емоційний зміст навчального процесу (Творчий процес можливий лише в умовах позитивного емоційно-інтелектуального натхнення) 2.                              Критичне ставлення до стереотипів, до установлених норм. "Творчість починається з сумніву". 3.                              Пошук варіативних рішень будь-якої проблеми. 4.                              Використання методу відкритого питання. (Дуже ефективно розвиває творчий потенціал учнів, пошук відповіді на запитання, навіть, якщо не буде знайдена відповідь, але розвиваючим є сам процес пошуку). 5.                              Винахідницька діяльність (Не обов’язково чогось нового. Навіть якщо це "свій велосипед")             Учень разом з вчителем самовіддано грає – грає всерйоз у науку, в авторів винаходів, у наукових доповідачів, опонентів, рецензентів.             Технологія формування креативності досить складна. В ній можна виділити кілька етапів: 1.                              Визначення рівня креативності кожного учня. 2.                              Визначення перспектив розвитку креативності та врахування індивідуальних особливостей учнів. 3.                              Розробка системи знань спрямованих на розвиток креативності. 4.                              Організація творчої діяльності учнів Виявляється, що навчити творчості взагалі до успіху не веде. Тому необхідна система роботи і перш за все вивчення особистості учня. Помічено, що креативна (творча) якість проявляється в комплексі зі станом здоров’я, нервової системи, характеру, здібністю до незвичайних рішень та вчинків. Тому на початковому етапі вивчення хімії я провожу серію занять які дають змогу встановити ступінь: 1)                             Прийомів роботи учня, розумових операцій, реальних досягнень в певній сфері знань з точки зору новизни, самостійності. 2)                             Комплекс морально-інтелектуальних спонукань, установок інтересів, мотивів, що визначають мету здійснення тих чи інших дій, вчинків і поведінки в цілому. 3)                             Темп, інтенсивність, рівень досягнень 4)                             Здібності учня Для виявлення здібностей та творчої активності учнів використовую дані психологічних анкет, повсякденні психологічні спостереження та висновки після різних форм роботи на уроках. На початковому етапі вивчення хімії проводжу серію занять, на яких навчаю учнів: читати, працювати з підручником, допоміжною літературою та додатковою, знайомлю з хімічними реактивами, обладнанням, технікою безпеки, навчаю різним прийомам рішення задач, конспектування, складання тезисів, графіків, таблиць, схем, працювати з моделями, проводити хімічні досліди, бачити проблеми та шукати шляхи їх рішення. Так, для визначення рівня індивідуальних досягнень та встановлення кількісних і якісних індивідуальних психологічних відмінностей можна використати критеріально-орієнтовні тести і відкрити шлях діагностування і корекції особливостей. У ролі критерію у таких тестах виступають конкретні знання, вміння та навички. Тести на обізнаність дають змогу перевірити як володіє учень такими прийомами розумової діяльності як синтез, аналіз, порівняння. Учень з кількох відповідей має вибрати правильну. На уроці в 8 класі "Речовина, матерія, тіло. Властивості речовин" на закріплення матеріалу учні одержують тести: 1. Речовина це а) олівець, б) стілець, в) дерево, г) целюлоза, д) зошит 2.  Матеріал з якого виготовляють олівець: а) скло, б) целюлоза, в) графіт,                        г) стержень, д) дерево. 3.  Учнівський зошит і підручник виготовлені з одного і того ж матеріалу:                а) заліза, б) форми, в) паперу, г) целюлози, д) гуми Тести на аналогію, крім аналізу, синтезу дають змогу виявити і рівень логічного мислення: 1.                              Хімічний стакан – скло, парта... 2.                              Цукор – цукерка, папір... А на практичній роботі "Очищення забрудненої кухонної солі" учням пропоную виконати крім практичної запланованої частини такий розумовий експеримент: "Очистити кухонну сіль, забруднену залізними ошурками". На практичній роботі "Добування кисню та вивчення його властивостей" учням пропонуються диференційовані завдання за рівнями, щоб самим оцінити свої знання. Аналіз результатів проведених робіт дає можливість прийти до висновку, який рівень засвоєних знань – абстрактне чи конкретне домінує в того и іншого учня, дає змогу діагностувати рівень сформованості розумових дій, що лежить в основі мислення. Справжня творчість починається тільки тоді, коли школярі пишуть хімічні казки самостійно, коли вони здатні створити нові образи. Ось чому особливу увагу звертаю на виконання учнями таких домашніх завдань: Скласти хімічну казку, вірш, задачу-розповідь, оповідання до теми уроку. На уроках систематично застосовую завдання для малих творчих груп, подібних до цього: "Прочитайте текст статті ...  підручника, додатковий матеріал. Складіть усну відповідь, намалюйте схему, або міні-газету, поставте запитання до тексту". Учні самостійно опрацьовують текст, а потім захищають свій проект і ставлять запитання до класу. Чим більше школярі грають, тим швидше розвивається творча уява дитини, тим вище інтелектуальний рівень особистості. Досить добре розвивають творчу активність учнів дидактичні ігри. Головним моментом, на який необхідно звертати увагу під час створення й використання навчальних ігор, є акцентування уваги учнів на змісті самої гри, а отже, і змісті навчального матеріалу. Гра привчає учня мислити, виділяти головне, узагальнювати, розвиває його пам’ять, здібності. Для виконання цих навчально-виховних завдань в процесі навчання хімії з успіхом можуть бути використані тематичні ігри. Залежно від загальної спрямованості й типу дидактичних ігор за їх допомогою можна формувати не тільки окремі знання, а й взаємозв'язки між елементами знань, навчати учнів порівнювати та диференціювати хімічні речовини і процеси. Засвоєння знань у ході гри часто не потребує довільної уваги, що дає змогу уникнути перевтомлення учнів.

Розвиток творчих здібностей на уроках хімії

В умовах посиленого росту об”єму інформації, що поступає, через швидкі зміни в інформаційному світі, певні знання швидко "старіють" і стають непридатними для прогресивного застосування. В суспільстві виникає потреба в особистостях, здатних до самореалізації, до саморозвитку, в людях, які мають нестандартне мислення, які можуть внести нову якість у соціальне і виробниче життя, у культуру народу. Тому проблема пошуку і навчання обдарованих дітей викликає гострий інтерес. Креативна освіта відходить від механічного перенесення знань, а за основу взята пошукова діяльність учнів, що ідуть шляхами наукового дослідження до встановлення фактів, формування проблем, гіпотез і аж до вирішення їх і пояснення. Креативна педагогіка прагне ненастирливо, вміло направляти розвиток талановитих дітей, надати їм можливість повною мірою розкрити та реалізувати свої здібності. Система креативної хімічної освіти спрямована на формування творчого мислення всіх учнів, розвиток їх інтелектуальних здібностей які мають першорядне значення для оволодіння знаннями і вміннями в різних галузях науки. Креативна освіта перетворює засвоєння знань умінь на захоплюючу мандрівку, пригоду, яка пов’язана з розкриттям секретів речовини, природи світу в цілому. Практичну цінність, значущість здобутих у дослідженнях знань учні усвідомлюють, застосовуючи їх для проектування технологій виробництва. Креативна педагогіка включає: 1.                              Позитивний емоційний зміст навчального процесу (Творчий процес можливий лише в умовах позитивного емоційно-інтелектуального натхнення) 2.                              Критичне ставлення до стереотипів, до установлених норм. "Творчість починається з сумніву". 3.                              Пошук варіативних рішень будь-якої проблеми. 4.                              Використання методу відкритого питання. (Дуже ефективно розвиває творчий потенціал учнів, пошук відповіді на запитання, навіть, якщо не буде знайдена відповідь, але розвиваючим є сам процес пошуку). 5.                              Винахідницька діяльність (Не обов’язково чогось нового. Навіть якщо це "свій велосипед")             Учень разом з вчителем самовіддано грає – грає всерйоз у науку, в авторів винаходів, у наукових доповідачів, опонентів, рецензентів.             Технологія формування креативності досить складна. В ній можна виділити кілька етапів: 1.                              Визначення рівня креативності кожного учня. 2.                              Визначення перспектив розвитку креативності та врахування індивідуальних особливостей учнів. 3.                              Розробка системи знань спрямованих на розвиток креативності. 4.                              Організація творчої діяльності учнів Виявляється, що навчити творчості взагалі до успіху не веде. Тому необхідна система роботи і перш за все вивчення особистості учня. Помічено, що креативна (творча) якість проявляється в комплексі зі станом здоров’я, нервової системи, характеру, здібністю до незвичайних рішень та вчинків. Тому на початковому етапі вивчення хімії я провожу серію занять які дають змогу встановити ступінь: 1)                             Прийомів роботи учня, розумових операцій, реальних досягнень в певній сфері знань з точки зору новизни, самостійності. 2)                             Комплекс морально-інтелектуальних спонукань, установок інтересів, мотивів, що визначають мету здійснення тих чи інших дій, вчинків і поведінки в цілому. 3)                             Темп, інтенсивність, рівень досягнень 4)                             Здібності учня Для виявлення здібностей та творчої активності учнів використовую дані психологічних анкет, повсякденні психологічні спостереження та висновки після різних форм роботи на уроках. На початковому етапі вивчення хімії проводжу серію занять, на яких навчаю учнів: читати, працювати з підручником, допоміжною літературою та додатковою, знайомлю з хімічними реактивами, обладнанням, технікою безпеки, навчаю різним прийомам рішення задач, конспектування, складання тезисів, графіків, таблиць, схем, працювати з моделями, проводити хімічні досліди, бачити проблеми та шукати шляхи їх рішення. Так, для визначення рівня індивідуальних досягнень та встановлення кількісних і якісних індивідуальних психологічних відмінностей можна використати критеріально-орієнтовні тести і відкрити шлях діагностування і корекції особливостей. У ролі критерію у таких тестах виступають конкретні знання, вміння та навички. Тести на обізнаність дають змогу перевірити як володіє учень такими прийомами розумової діяльності як синтез, аналіз, порівняння. Учень з кількох відповідей має вибрати правильну. На уроці в 8 класі "Речовина, матерія, тіло. Властивості речовин" на закріплення матеріалу учні одержують тести: 1. Речовина це а) олівець, б) стілець, в) дерево, г) целюлоза, д) зошит 2.  Матеріал з якого виготовляють олівець: а) скло, б) целюлоза, в) графіт,                        г) стержень, д) дерево. 3.  Учнівський зошит і підручник виготовлені з одного і того ж матеріалу:                а) заліза, б) форми, в) паперу, г) целюлози, д) гуми Тести на аналогію, крім аналізу, синтезу дають змогу виявити і рівень логічного мислення: 1.                              Хімічний стакан – скло, парта... 2.                              Цукор – цукерка, папір... А на практичній роботі "Очищення забрудненої кухонної солі" учням пропоную виконати крім практичної запланованої частини такий розумовий експеримент: "Очистити кухонну сіль, забруднену залізними ошурками". На практичній роботі "Добування кисню та вивчення його властивостей" учням пропонуються диференційовані завдання за рівнями, щоб самим оцінити свої знання. Аналіз результатів проведених робіт дає можливість прийти до висновку, який рівень засвоєних знань – абстрактне чи конкретне домінує в того и іншого учня, дає змогу діагностувати рівень сформованості розумових дій, що лежить в основі мислення. Справжня творчість починається тільки тоді, коли школярі пишуть хімічні казки самостійно, коли вони здатні створити нові образи. Ось чому особливу увагу звертаю на виконання учнями таких домашніх завдань: Скласти хімічну казку, вірш, задачу-розповідь, оповідання до теми уроку. На уроках систематично застосовую завдання для малих творчих груп, подібних до цього: "Прочитайте текст статті ...  підручника, додатковий матеріал. Складіть усну відповідь, намалюйте схему, або міні-газету, поставте запитання до тексту". Учні самостійно опрацьовують текст, а потім захищають свій проект і ставлять запитання до класу. Чим більше школярі грають, тим швидше розвивається творча уява дитини, тим вище інтелектуальний рівень особистості. Досить добре розвивають творчу активність учнів дидактичні ігри. Головним моментом, на який необхідно звертати увагу під час створення й використання навчальних ігор, є акцентування уваги учнів на змісті самої гри, а отже, і змісті навчального матеріалу. Гра привчає учня мислити, виділяти головне, узагальнювати, розвиває його пам’ять, здібності. Для виконання цих навчально-виховних завдань в процесі навчання хімії з успіхом можуть бути використані тематичні ігри. Залежно від загальної спрямованості й типу дидактичних ігор за їх допомогою можна формувати не тільки окремі знання, а й взаємозв'язки між елементами знань, навчати учнів порівнювати та диференціювати хімічні речовини і процеси. Засвоєння знань у ході гри часто не потребує довільної уваги, що дає змогу уникнути перевтомлення учнів.